Інформація про фільм Назва: Детсадовский поліцейський 2 Оригінальна назва: Kindergarten Cop 2 Рік виходу: 2016 Жанр: комедія Режисер: Дон Майкл Пол У ролях: Дольф Лундгрен, Фіона Врум, Сара Стрейндж, Алекс Пауновіч, Білл Белламі, Андре трікот, Джоді Томпсон, Рафаель Алехандро, Дарла Тейлор, Енід-Рей Адамс
Про фільм: Головний герой і його вірний напарник повинні знайти знімний накопичувач з секретними даними, що стосуються федеральної програми захисту свідків, який, за випадковим збігом обставин, виявляється в руках чарівної виховательки дитячого саду. Але ситуацію погіршує те, що за цією інформацією паралельно полюють албанські бандити ... Універсальний солдат і один з головних дійових осіб «Розборки в маленькому Токіо», і взагалі людина, що претендує на звання «Обличчя бойовиків» кінця минулого століття поряд з іншими титанами свого часу, нині відчуває, як і багато акторів його амплуа, явний спад, помітити який неважко. Втрата інтересу до фільмів його жанру, які просто-напросто зжили себе в кіноіндустрії і стали історією, банальне старіння, з приходом якого вузькопрофільного акторові важко тримати удар при наявності більш молодих і талановитих зірок, змусили шведську зірку забути про багатомільйонні контракти і просто-напросто ставити підпис під кожним надійшли пропозицією, будь то другосортний бойовичок або жалюгідна пародія на нім. Тому поява в продовженні досить-таки непоганий сімейної комедії з Арнольдом Шварценеггером для Дольфа Лундгрена є свого роду авантюрою і спробою для 58-річного актора, нарешті таки, розвіяти сумніви про його односторонньому акторському амплуа.
І все б могло скластися, можливо, куди вдаліше, якби нова робота не дуже відомого режисера Дона Майкла Пола була хоч на частку оригинальней свого попередника. Творці, мабуть, вирішили, що за минулі двадцять шість років з моменту виходу оригіналу глядачі встигли забути, як і що взагалі було в фільмі з Арнольдом, тому з сюжетом вирішили не морочитися. Ну право, нам підсовують абсолютно того ж «дитсадівського поліцейського» 90-х, аж до точно такий же постановки окремих сцен, змінюючи лише мета перебування агента Ріда під прикриттям в дитячому саду: за отриманою ним же інформації, там захована флешка з секретними даними, які б дозволили засудити відомого албанського злочинця, на якого герой Дольфа полює вже не один рік. Однак, все інше - жалюгідне копіювання, за яке дивно чекати похвали. Агент Рід - копія героя Арнольда, що Лундгрен навіть не намагається приховувати, і нагло зі сцени в сцену продовжує грати Шварценеггера. Його взаємини з дітьми один в один повторюються, невелика інтрижка з вихователькою так само нічим не новим не дивує, і навіть головний сюжетний поворот заритий в тому ж місці, що і в оригіналі.
Чим продовження може пишатися, так це практично відсутністю непристойностей в сценарії, але це теж аж ніяк не показник якості присутніх жартів. Ситуації, що здавалися в 1990-му смішними, сьогодні рідко і посмішку на обличчі викликають, а як згадаєш, що вже це бачив, до чого з абсолютно такого ж ракурсу, то взагалі привід насупитися виникає. Дольф Лундгрен надзвичайно статичний і дійсно гарний тільки тоді, коли доводиться махати руками і робити вигляд, що б'єшся, а таких ситуацій у сімейному фільмі за визначенням мало - в іншому, ніякого прориву зробити йому не вдалося, і нової висоти для себе він не взяв. «Зізнайтеся, ви давно зжили себе», - як би глаголят істину уста одного з хлопців в дитячому садку, і з цим важко не погодитися. У загальному і цілому, фільм до перегляду рекомендувати важко, особливо якщо знайомі з оригіналом, то потреби в цьому зовсім ніякої немає. Якщо ж натрапили на нього до ознайомлення з попередником, то перегляд може і не розчарувати при певних обставинах, так як фільм простий, легкий і нічим особливим не відторгає, крім того, звичайно, що нахабно злизаний з першоджерела.